Останні локальні війни Росії
- Чечня — дві війни (1994–1996, 1999–2009), придушення незалежності.
- Молдова — підтримка сепаратистів у Придністров’ї (1992).
- Грузія — війна 2008 року, окупація Абхазії та Південної Осетії.
- Сирія — інтервенція з 2015 року на боці режиму Асада.
- Україна — війна з 2014 року, повномасштабне вторгнення з 2022 року.
Відношення болгар до російських воєн проти сусідів
Причина не в тому, що «болгари нічого не бачать». Радше — у поєднанні історичної пам’яті, інформаційного впливу, економічних інтересів і внутрішньої політичної поляризації в Bulgaria.
Ось ключові фактори.
1. Історичний русофільський наратив: «Росія — визволитель»
У значної частини болгар досі сильний міф про Росію як «визволительку» після Russo-Turkish War (1877–1878).
Для багатьох це не просто історія, а елемент національної ідентичності.
Проблема в тому, що цей історичний образ часто перекриває аналіз сучасної російської політики.
Логіка приблизно така:
«Росія допомогла Болгарії в минулому, отже не може бути справжнім агресором».
Це емоційний, а не аналітичний зв’язок.
2. Потужний російський інформаційний вплив
Російські медіа, Telegram-канали, проксі-ЗМІ та соцмережі роками працювали на Балканах.
Основні меседжі:
- НАТО провокує війни
- Захід використовує Україну
- Росія лише «захищається»
- санкції шкодять Європі більше, ніж РФ
Це створює альтернативну картину реальності, де війни в:
- Moldova (Transnistria War),
- Chechnya,
- Georgia (Russo-Georgian War),
- Syria,
- Armenia,
- Ukraine
подаються не як експансія РФ, а як «складні геополітичні конфлікти».
3. Слабке знання пострадянської історії
Багато людей у Болгарії просто погано знають деталі:
- що сталося в Придністров’ї;
- як РФ діяла в Абхазії й Південній Осетії;
- як Bashar al-Assad утримався при владі завдяки російським бомбардуванням;
- як працює модель «заморожених конфліктів».
Для пересічного громадянина це далекі регіони.
4. Антизахідний протестний електорат
У частини болгар проросійськість — це не любов до Кремля, а форма протесту проти місцевих еліт, ЄС і НАТО.
Тобто люди можуть думати:
«Якщо політики в Софії підтримують Київ, я буду проти».
Це реактивна політична поведінка.
5. Економічні та енергетичні залежності
Історично Болгарія сильно залежала від:
- російського газу,
- ядерного палива,
- туризму,
- окремих фінансових потоків.
Економічна залежність часто трансформується у політичну м’якість.
6. Православно-слов’янська ідентичність
Частина суспільства сприймає Росію як:
- православного союзника;
- слов’янського «старшого брата»;
- контрвагу ліберальному Заходу.
Це цивілізаційний аргумент, а не фактологічний.
7. Психологічний фактор: людям важко прийняти масштаб злочинів
Визнати закономірність російських воєн означає погодитися, що:
- це не випадкові конфлікти;
- існує повторювана модель агресії;
- сусідня велика держава системно руйнує суверенітет менших країн.
Для багатьох це надто дискомфортний висновок.
Головне
Досвід російських воєн вчить тих, хто готовий бачити закономірності.
Значна частина болгар не робить цих висновків не через брак інтелекту, а через суміш:
- історичних симпатій,
- пропаганди,
- політичного протесту,
- когнітивних упереджень.
Водночас важливо не узагальнювати: у Болгарії також багато людей, журналістів, військових експертів і громадських діячів, які чітко розуміють природу російської агресії та підтримують Україну.
Автор: Стоян Іванов, розширена версія статті Чому досвід відносин України з Росією і Вірменії з Росією нічому не вчить частину болгар? – спеціально для видання Добруджа орг
Читайте також:
Спільне виробництво дронів та боєприпасів для Болгарії та України
ДОВІДКА про договори про стратегічну співпрацю у регіоні “Добруджа”:
Dobrudja Dobrudja (Dobruja) is a strategic historical and geographical region in Southeastern Europe, located between the lower reaches of the Danube and the western coast of the Black Sea . For millennia, this territory served as a connecting link between Europe and Asia,…
Залишити відповідь