13.06.2026 вийшла стаття на DW Новий уряд Болгарії заборонив державні, але не комерційні, поставки зброї до України. Що це означає?

Це складне питання, яке стосується історії, ідентичності, пропаганди та геополітичних стереотипів. Коротка відповідь: досвід України та Вірменії дещо вчить помітну частину болгар, але не всіх, – через вкорінені історичні наративи, культурні зв’язки та ефективну російську інформаційну політику (пропаганду). Ось розбір на фактах.

1. Історичний та культурний контекст (найсильніший фактор)

Болгарія має унікальну для Східної Європи історію відносин з Росією:

• 1878 рік: Російська імперія допомогла “звільнити Болгарію від Османської імперії (Российсько-турецька війна). Росіяни досі сприймаються частиною болгар як «браття-визволителі».
• У березні 1941 року цар Болгарії Борис III під впливом Адольфа Гітлера приєднав країну до країн Осі. Проте, попри союз із нацистською Німеччиною, монарх зайняв хитру позицію: відмовився відправляти болгарські війська на Східний фронт проти СРСР та врятував від знищення майже 50 000 євреїв.
• Радянські репресії в Болгарії розпочалися після вторгнення Червоної армії у вересні 1944 року. Вони супроводжувалися встановленням прокомуністичного режиму, масовими політичними вбивствами, конфіскацією майна та утисками громадянських свобод, які тривали протягом десятиліть. Основні етапи та прояви радянського терору:
• «Народний суд»: У 1944–1945 роках під тиском радянського керівництва в країні було створено так званий Народний суд (Болгарія, 1944—1945). Він виніс близько 11 тисяч політично вмотивованих вироків, серед яких 2730 — смертні. Жертвами стали представники еліти, інтелігенції та опозиції.
• Політичні вбивства без суду: У перші місяці радянської окупації без суду та слідства було знищено тисячі людей, яких нова влада вважала неблагонадійними.
• Горянський рух: У відповідь на радянізацію країни та терор, у Болгарії виник масовий антикомуністичний партизанський рух. Учасники, відомі як «горяни», вели боротьбу з режимом до 1950-х років, за що зазнавали жорстоких розправ.
• Табори та заслання: За зразком радянського ГУЛАГу в Болгарії створювалася мережа концтаборів (наприклад, табір «Белене»). Туди без жодного судового процесу відправляли дисидентів та незгодних з політикою партії.
• Офіційна позиція сучасної Болгарії полягає в тому, що радянське «визволення» 1944 року насправді обернулося окупацією та багаторічним придушенням громадянської свідомості. У вересні 2019 року Міністерство закордонних справ Болгарії офіційно наголосило Міністерство закордонних справ Болгарії на тому, що втручання СРСР принесло країні десятиліття тоталітаризму. Події цього періоду детально описані в матеріалах про Звільнення чи окупацію? на DW.com та у статті про Болгарію — Росії на «Історичній правді». [1, 2, 3, 4, 5]
• У результаті репресій та інформаційних операцій, значну частину радянського періоду Болгарія (біля 6 млн. населення) була одним з найлояльніших сателітів СРСР (біля 290 млн. населення). Багато болгар вивчали російську мову, споживали російську культуру.
• На відміну від Балтії, Польщі чи України, де російське/радянське панування сприймається як окупація, в Болгарії домінує наратив «братньої допомоги».
• Цей історичний «кредит довіри» важко зруйнувати. Навіть після 1989 року та вступу до НАТО/ЄС (2004/2007) значна частина суспільства зберігає теплі почуття до Росії.

2. Сучасні опитування громадської думки

За Gallup (2026): схвалення лідерства Росії в Болгарії — 26%, України — 19%. Болгарія разом з Угорщиною, Грецією, Румунією входить у групу країн, де Росія не програла повністю.

Багато болгар вважають, що Росія не загрожує безпосередньо Болгарії (на відміну від Прибалтики). Росію часто бачать як противагу Туреччині в Чорному морі.

Підтримка НАТО/ЄС є, але з застереженнями. Частина суспільства (близько 20–30%) відкрито проросійська, особливо серед старшого покоління, лівих і націоналістів.

Війна в Україні знизила симпатії до Росії, але не радикально, як у Польщі чи Балтії.

3. Чому досвід України та Вірменії «не працює» для багатьох?

• Україна: Багато болгар сприймають конфлікт як «проксі-війну Заходу з Росією», а не як неспровоковану агресію. Російська пропаганда (яка активно присутня в болгарському інформаційному просторі) просуває наратив «НАТО розширюється», «росіяни захищають своїх». Історична «братність слов’ян» перемагає емпатію до українців для значної частини.
• Вірменія: Росія фактично зрадила союзника в 2020–2023 рр. під час подій у Нагірному Карабасі (не втрутилася, дозволила Азербайджану перемогти, не захистила миротворцями). Це яскравий приклад ненадійності російських гарантій безпеки.
• Але для багатьох болгар це «далеко» і не застосовується до них самих. Вони думають: «Ми не Вірменія, у нас немає такого конфлікту, а Росія нас історично не зраджувала». Плюс пропаганда мінімізує ці приклади.

4. Інші фактори

Пропаганда та медіа: Росія активно працює в Болгарії — проросійські ЗМІ, політики (наприклад, партія «Відродження», окремі фігури як Румєн Радев), економічні зв’язки (енергетика, газ).

Внутрішня політика: Проросійські сили використовують антизахідні, антиглобалістські настрої. Бідність, корупція та недовіра до еліт роблять «російський варіант» привабливим для частини електорату.

Географія та безпека: Болгарія на Чорному морі, але не на «передовій» як Україна. Багато хто не відчуває прямої загрози.

Підсумок

• Досвід України (масштабна агресія проти сусіда) та Вірменії (зрада союзника) вчить ту частину болгар, яка орієнтована на Захід, молодь і освічених міських жителів. Але для значної частини (близько ⅓–половини за різними оцінками) історичні міфи, культурна близькість, російська пропаганда та відсутність безпосередньої загрози переважують факти. Це класичний приклад, як емоції та ідентичність часто сильніші за раціональний аналіз уроків історії.
• Болгарія залишається розділеною: формально — член НАТО/ЄС з певною допомогою Україні, але з сильним проросійським підтекстом у суспільстві. Зміни можливі з поколіннями, але вимагають часу та протидії впливу.
• Радянський період: Болгарія була одним з найлояльніших сателітів СРСР. Багато болгар вивчали російську мову, споживали російську культуру.
• На відміну від Балтії, Польщі чи України, де російське/радянське панування сприймається як окупація, в Болгарії домінує наратив «братньої допомоги».

Цей історичний «кредит довіри» важко зруйнувати. Навіть після 1989 року та вступу до НАТО/ЄС (2004/2007) значна частина суспільства зберігає теплі почуття до Росії.

2. Сучасні опитування громадської думки

• За Gallup (2026): схвалення лідерства Росії в Болгарії — 26%, України — 19%. Болгарія разом з Угорщиною, Грецією, Румунією входить у групу країн, де Росія не програла повністю.
• Багато болгар вважають, що Росія не загрожує безпосередньо Болгарії (на відміну від Прибалтики). Росію часто бачать як противагу Туреччині в Чорному морі.
• Підтримка НАТО/ЄС є, але з застереженнями. Частина суспільства (близько 20–30%) відкрито проросійська, особливо серед старшого покоління, лівих і націоналістів.

Війна в Україні знизила симпатії до Росії, але не радикально, як у Польщі чи Балтії.

3. Чому досвід України та Вірменії «не працює» для багатьох?

• Україна: Багато болгар сприймають конфлікт як «проксі-війну Заходу з Росією», а не як неспровоковану агресію. Російська пропаганда (яка активно присутня в болгарському інформаційному просторі) просуває наратив «НАТО розширюється», «росіяни захищають своїх». Історична «братність слов’ян» перемагає емпатію до українців для значної частини.
• Вірменія: Росія фактично зрадила союзника в 2020–2023 рр. під час подій у Нагірному Карабасі (не втрутилася, дозволила Азербайджану перемогти, не захистила миротворцями). Це яскравий приклад ненадійності російських гарантій безпеки.

Але для багатьох болгар це «далеко» і не застосовується до них самих. Вони думають: «Ми не Вірменія, у нас немає такого конфлікту, а Росія нас історично не зраджувала». Плюс пропаганда мінімізує ці приклади.

4. Інші фактори

• Пропаганда та медіа: Росія активно працює в Болгарії — проросійські ЗМІ, політики (наприклад, партія «Відродження», окремі фігури як Румєн Радев), економічні зв’язки (енергетика, газ).
• Внутрішня політика: Проросійські сили використовують антизахідні, антиглобалістські настрої. Бідність, корупція та недовіра до еліт роблять «російський варіант» привабливим для частини електорату.
• Географія та безпека: Болгарія на Чорному морі, але не на «передовій» як Україна. Багато хто не відчуває прямої загрози.

Підсумок

Досвід України (масштабна агресія проти сусіда) та Вірменії (зрада союзника) вчить ту частину болгар, яка орієнтована на Захід, молодь і освічених міських жителів. Але для значної частини (близько ⅓–половини за різними оцінками) історичні міфи, культурна близькість, російська пропаганда та відсутність безпосередньої загрози переважують факти. Це класичний приклад, як емоції та ідентичність часто сильніші за раціональний аналіз уроків історії.

Болгарія залишається розділеною: формально — член НАТО/ЄС з певною допомогою Україні, але з сильним проросійським підтекстом у суспільстві. Зміни можливі з поколіннями, але вимагають часу та протидії впливу. Дивно, що досвід псевдобратніх відносин з близькими сусідами так нічому і не вчить болгар.

Румен Радов! Чому під час Вашого правління і до нього в українських магазинах відсутні вина і бренді з відомими болгарськими торговельними марками, які замістила велика кількість вин і бренді з грузинськими торговельними брендами? Чому в Україні практично відсутні інші болгарські товари?

На президентських виборах 2016 року та 2021 року Румена Радова послідовно обирали президентом Болгарії . 20 січня 2026 року, майже за рік до закінчення свого терміну повноважень, він подав заяву про відставку, яка була прийнята Конституційним Судом 23 січня того ж року. На дострокових парламентських виборах 19 квітня 2026 року партія «Прогресивна Болгарія» , яку він очолював , забезпечила собі абсолютну більшість у наступному скликанні Національних зборів.

Далі переклад витягу зі сторінки Румен Радов на болгарській мові

28 квітня 2014 року бригадного генерала Румена Радева було звільнено з посади заступника командувача Повітряних сил, призначено командувачем Повітряних сил та присвоєно старше офіцерське звання генерал-майора , всі три звання набули чинності 30 червня 2014 року. ^[ 22 ]

У 2014 році він організував авіашоу «Це ми!», виконавши такі фігури вищого пілотажу, як «Дзвіночок» та «Кобра» з МіГ-29.

Румен Радев — пілот першого класу з досвідом польотів на навчально-тренувальних реактивних літаках Aero L-29 Delfin та Aero L-39 Albatros, на винищувачах МіГ-15 , МіГ-17 , МіГ-21 , МіГ-29 , ^[ 23 ] а також розвідувальних польотів на винищувачах F-15 , F-16 , F/A-18 Hornet , Eurofighter Typhoon , SAAB Gripen , і за свою військову кар’єру він налітав понад 1400 годин.

Згідно з Указом Президента № 282 від 10 серпня 2016 року, генерал-майора Румена Радева було звільнено з посади «командувача Повітряних сил» та з військової служби, а також відправлено у відставку. ^[ 24 ]

Президент

Виборча кампанія

У серпні 2016 року політичні партії БСП та АБВ офіційно висунули його кандидатом у президенти на президентських виборах того ж року. ^{[ 25 ] [ 26 ] [ 27 ] [ 28 ]} Того ж місяця АБВ відкликала свою кандидатуру на посаду генерала Радева. ^[ 29 ] Кандидатом у віце-президенти від Румена Радева була Іліяна Йотова . Радев та Йотова здобули перемогу на президентських виборах у листопаді 2016 року з величезною перевагою. ^{[ 30 ] [ 31 ]} У першому турі подружжя отримало 973 754 голоси (25,44% від 3 947 629 виборців) і таким чином посіли перше місце, а в другому турі – 2 049 260 голосів (59,35% від 3 452 824 виборців при обробці 99,33% протоколів). ^{[ 32 ] [ 33 ]}

Перший термін (2017 – 2022)

19 січня 2017 року Радев та Іліяна Йотова склали присягу як президент та віце-президент Республіки Болгарія перед Національними зборами , а 22 січня 2017 року  вони офіційно вступили на посаду. ^[ 2 ]

27 січня 2017 року Радев призначив Огняна Герджикова тимчасовим прем’єр-міністром, а тимчасових віце-прем’єр-міністрів Стефана Янева та Ілка Семерджієва — тимчасовими міністрами п’ятого тимчасового уряду Болгарії.

Після дострокових парламентських виборів він передав мандат на формування коаліційного уряду партіям ГЕРБ та «Об’єднані патріоти» на чолі з Бойком Борисовим , таким чином зробивши Борисова головою уряду втретє.

Як президент він зустрічався з низкою глав держав, такими як Ангела Меркель , Александар Вучич , Віктор Орбан , Еммануель Макрон , президент Португалії Марселу Ребелу , Клаус Йоганніс , Георге Іванов , Себастьян Курц , Біньямін Нетаньяху , Нікос Анастасіадіс , Володимир Путін і Дональд Трамп .

У травні 2018 року Радев здійснив офіційний візит до Росії , де зустрівся з прем’єр-міністром Дмитром Медведєвим та президентом Володимиром Путіним . Цей візит президента Болгарії до Росії став першим після 10-річної перерви у зустрічах на високому рівні між президентами двох країн.

1 лютого 2021 року він офіційно оголосив, що він та Іліана Йотова балотуватимуться на другий термін. ^{[ 34 ] [ 35 ]} Президентські вибори заплановані на 14 листопада 2021 року. ^[ 36 ] 14 листопада 2021 року  1 322 385 болгар проголосували за президентську пару Румен Радев – Іліана Йотова та отримали 49,42% президентських голосів, що відправило їх у другий тур ( другий тур 21 листопада 2021 року) з президентською парою Анастас Герджиков  – Нев’яна Мітева (22,83%). ^[ 37 ] У другому турі 21 листопада 2021 року Герджиков переміг Анастаса Георгієва.

Офіси та ідея президентської республіки

Конституція надасть президенту повноваження призначати тимчасові уряди. Президент Радев призначив кілька таких урядів протягом свого терміну. ​​Таким чином, на практиці країна почала трансформуватися з парламентської республіки в президентську протягом тривалих періодів. ^{[ 38 ] [ 39 ] [ 40 ]} Під час парламентських криз президент призначав тимчасовий кабінет і таким чином брав на себе повну відповідальність за управління країною. ^[ 41 ] До Радева такі уряди були рідкістю, але за його правління це траплялося часто, і недоліки конституції були помітними. Це ставить питання про необхідність змін у конституційному устрої президентського інституту. ^[ 42 ] У такій ситуації деякі аналітики підозрюють Радева у підтримці ідеї президентської республіки. ^[ 43 ] Президентство заперечує ці звинувачення. У серпні 2022 року лідер партії « Є такий народ » – Славі Трифонов , ініціював референдум про президентську республіку , стверджуючи, що нинішня політична система в країні є провальною. ^[ 44 ] Водночас партія Трифонова неодноразово заявляла про свою підтримку Радева. ^[ 45 ] Ідею президентської форми правління в Болгарії також просувають деякі аналітики, близькі до Радева. ^[ 46 ] Проект конституційних змін, підготовлений президентом, не містить пропозиції щодо переходу до президентської республіки, але це не заважає обговоренню цієї ідеї, стверджує голова стратегічної ради при главі держави. ^[ 47 ]

Конфлікт з Генеральним прокурором Гешевим та прем’єр-міністром Борисовим

7 листопада 2019 року Радев повернув пропозицію про обрання Івана Гешева Генеральним прокурором Болгарії до Вищої судової ради на тій підставі, що альтернативного кандидата не було, а обрання було визначено заздалегідь. ^[ 48 ] Причиною цього стали протести, організовані проти Гешева в Софії, ^{[ 49 ] [ 50 ]} , а також висловлена ​​ним думка про те, що він не поділяє фундаментального принципу розподілу влади . ^[ 51 ] Після того, як та сама кандидатура була повторно проголосована ВРС, ^[ 52 ] її знову було подано на видання указу. Так, 26 листопада президент видав указ про призначення Гешева. ^[ 53 ] Після обрання Івана Гешева виникли підозри щодо спроби його втручання в політику, оскільки він звернувся до Конституційного Суду з проханням про тлумачення тексту, що стосується недоторканності президента . На думку деяких політичних аналітиків, це був відкритий напад Генерального прокурора на Радєва. ^[ 54 ] Радев також вважає, що після обрання Гешева прокуратуру почали використовувати як інструмент для зведення політичних рахунків. ^[ 55 ] Це відбувається в той час, коли президент є відвертим інституційним противником чинної конституційної моделі, яка не має реального контролю над діями прокуратури. ^[ 56 ]

9 липня 2020 року прокурори увійшли до адміністрації президента та провели обшуки та вилучення. Вони заарештували двох посадовців адміністрації президента за звинуваченнями у зловживанні владою, торгівлі впливом та розголошенні державної таємниці. У відповідь на ці події деякі політичні оглядачі заявили, що прокуратура обслуговує політичний статус-кво. ^[ 57 ] За словами німецького експерта Крістофера Нерінга з Музею шпигунства в Берліні, такі дії були: «непрофесійними, незаконними та скандальними». ^[ 58 ] Ці дії стали однією з причин антиурядових протестів, організованих у липні . Їх підтримав президент, який вже висловив свою довіру уряду Бойка Борисова . Радев вигукував гасла за виключення мафії з виконавчої влади та прокуратури, вимагаючи відставки уряду та генерального прокурора. На думку політичних аналітиків та експертів з конституційного права, деякими своїми діями у виниклому конфлікті і президент, і генеральний прокурор, і прем’єр-міністр порушують положення Конституції. ^{[ 59 ] [ 60 ]}

Це відбувається на тлі бездіяльності прокурора щодо серії аудіо- та відеозаписів і фотографій, що анонімно з’явилися у ЗМІ, автентичність яких була підтверджена в західних лабораторіях, і які викривали прем’єр-міністра Борисова у злочинній діяльності. ^{[ 61 ] [ 62 ]} Водночас розгорівся корупційний скандал під назвою «Вісім гномів», який викрив вищих магістратів і викликав серйозні сумніви щодо того, що в прокуратурі також відбувається систематична злочинна діяльність. ^[ 63 ] Тим часом Конституційний Суд виніс рішення про те, що імунітет президента перешкоджає здійсненню процесуальних дій, спрямованих проти нього, що є частиною конституційної заборони на кримінальне переслідування президента. Рішення Конституційного Суду не виключає можливості вчинення процесуальних дій щодо співробітників президентської інституції.

Другий термін (2022 – 2026)

Конфлікт з урядом Кирила Петкова

Після нападу Росії в лютому 2022 року  президент наполягав на тому, щоб Болгарія не надавала військової допомоги Україні. Таким чином, Болгарія та Угорщина залишаються двома країнами НАТО з такою суперечливою позицією. За словами спеціаліста з безпеки, полковника у відставці Валерія Рачева, можливі причини цього можна шукати в корупції, яку підтримують російські агенти в країні, що спрямована на залежність стратегічних секторів економіки та оборони від російських поставок. Іншою причиною може бути історичний міф, що прищеплювався в минулому, про фундаментальну роль Діда Івана в розвитку Болгарії та використання русофільства як гібридного інструменту зовнішнього впливу. ^[ 64 ] У зв’язку з цим шестеро колишніх міністрів оборони Болгарії заявили у спільній декларації, що «нейтралітет» Болгарії щодо російсько-української війни є прямою загрозою її національній безпеці. ^[ 65 ] Все це розвивається на тлі агресивної політики , яку проводить Російська Федерація , провокаційної та недипломатичної поведінки посла Росії Елеонори Митрофанової , що супроводжується низкою серйозних дипломатичних та шпигунських скандалів між двома країнами, та явною активізацією російських агентів. У квітні 2022 року російська політика щодо Болгарії стала ще більш агресивною, і «Газпром» призупинив постачання до країни. Це стало приводом для президента різко розкритикувати політику уряду щодо конфлікту в Україні з проросійської позиції. Представники кабінету міністрів назвали цю позицію президента ганебною та висловили жаль з приводу того, що Росія намагається продовжувати ставитися до Болгарії як до своєї п’ятої колони . ^[ 66 ] Водночас до болгарських служб просочилася інформація про те, що російська шпигунська мережа досягла найвищих рівнів держави. ^[ 67 ] За цих обставин президент Радев на початку липня взяв участь у саміті НАТО, на якому Росію було оголошено найбільш значною та безпосередньою загрозою безпеці країн-членів альянсу. ^[ 68 ] За словами аналітиків, конфлікт між урядом і президентом ще більше загострився після висилки з країни десятків російських дипломатів за шпигунство. ^[ 69 ] В результаті виникли підозри, що президент сприяє процесу повалення кабінету міністрів Кирила Петкова. ^{[ 70 ] [ 71 ]}

Дії під час першого тимчасового уряду Галаба Донева

 Основна стаття : Уряд Галаба Донева

Після повалення уряду Кирила Петкова позиція президента з геополітичних питань, пов’язаних з війною між Україною та Росією, ще більше радикалізувалася. ^[ 72 ] В результаті 2 серпня він призначив тимчасовий уряд , який одразу оголосив про відновлення переговорів з “Газпромом” , відмову від поставок американського скрапленого газу та припинення поставок спецпродукції до України. ^[ 73 ] У своєму першому офіційному інтерв’ю тимчасовий прем’єр-міністр відмежував інтереси Болгарії від інтересів HATO та ЄС. На початку вересня директор нафтової компанії ” Лукойл ” прибув до Болгарії на зустріч з президентом. Причиною стало майбутнє набрання чинності нафтового ембарго , яке ЄС запровадив проти Росії і яке Болгарії вдалося тимчасово відкласти. ^[ 74 ] З’явилися коментарі про те, що для країни ЄС неприйнятно обговорювати майбутнє свого бізнесу з російською компанією, що знаходиться під санкціями ЄС. ^[ 75 ] Водночас Радев різко розкритикував ЄС за енергетичні заходи, спрямовані на запровадження ембарго на імпорт російського викопного палива та на економію енергоспоживання, відмовившись їх дотримуватися. ^[ 76 ] Тим часом безрезультатні спроби тимчасового кабінету міністрів досягти угоди з “Газпромом” були названі національним приниженням. ^[ 77 ] 21 вересня Путін оголосив мобілізацію, знову погрожував ядерним ударом та ініціював екстрені “референдуми” щодо анексії окупованих українських територій, що викликало різку реакцію в ООН. ^[ 78 ] Спочатку Радев та тимчасовий прем’єр-міністр не висловлювали позиції, ^[ 79 ] але 23-го числа президент скликав нараду з питань безпеки, на якій обговорили ситуацію та засудили дії Росії.

2 жовтня президенти дев’яти країн Центральної та Східної Європи опублікували спільну заяву, в якій закликали до збільшення військової допомоги Україні та підтвердили свою підтримку територіальної цілісності країни та майбутнього членства в НАТО. Радев не підтримав це звернення, знову стверджуючи, що такі дії втягнуть Болгарію у війну. ^[ 80 ] Ця реакція викликала протест перед президентською будівлею з вимогою усунення Радєва з посади. ^[ 81 ] Водночас президент взяв участь у саміті ЄС, на якому закликали до збільшення військової допомоги Україні. ^[ 82 ] Водночас сотні болгар з України звернулися до президента з проханням припинити проросійську пропаганду та надати військову допомогу, стверджуючи, що нейтралітет Болгарії є виявом лицемірства. ^[ 83 ] Міністр оборони Латвії також різко розкритикував позицію Болгарії , заявивши, що вона межує зі державною зрадою, а політики, які її підтримують, не заслуговують ні на довіру, ні на повагу. ^[ 84 ] У цій ситуації на початку листопада новообраний болгарський парламент значною більшістю голосів ухвалив резолюцію про направлення прямої військової допомоги на підтримку України. Згодом президент охарактеризував це рішення як рішення підбурювачів війни , хоча водночас підписав висновки щорічної Ради ЄС, які підтвердили, що Союз залишається відданим військовій підтримці України. ^[ 85 ]

Водночас уряд підписав контракт на постачання з турецькою газовою компанією Botas . Він передбачає, що Болгарія платитиме Туреччині близько 1 мільйона левів на день як плату за транспортування природного газу. Плата сплачується незалежно від того, транспортується газ чи ні, а термін дії контракту становить 13 років без пункту про його розірвання. Таким чином, це стає послугою, за яку Болгарія платить, але не використовує, оскільки контракт непрацездатний. Таким чином, збитки від нього можуть сягнути 6 мільярдів левів до кінця терміну його дії. ^[ 86 ]

Дії під час другого тимчасового уряду Галаба Донева

Після дострокового розпуску парламенту в лютому 2023 року президент призначив нові вибори та перепризначив тимчасовий уряд Галаба Донева. Того ж місяця на зустрічі ЄС у Брюсселі Радев знову виступив проти озброєння України, заявивши, що рекомендуватиме тимчасовому уряду припинити постачання зброї, фактично вказуючи на те, що він не виконуватиме рішення 48-х Національних зборів. ^[ 87 ] Румен Радев також погрожував, що Болгарія накладе вето на ЄС, якщо буде проголосовано за нові санкції проти Росії, які також стосуватимуться ядерного палива. Ще 20 жовтня 2022 року тимчасовий уряд вже скасував рішення попередньої Ради Міністрів щодо диверсифікації поставок ядерного палива для АЕС «Козлодуй», що було спробою полегшити політику президента щодо збереження залежності енергетичного сектору країни від російського викопного палива. ^[ 88 ] Однак у листопаді новостворені Національні збори ухвалили резолюцію, яка доручає уряду розпочати процедуру ліцензування неросійського ядерного палива з метою диверсифікації енергопостачання. Низка правих та центристських партій різко відреагувала на ці проросійські заяви, які порушували конституційні повноваження президента та суперечили актам парламенту, погрожуючи йому майбутньою процедурою усунення з посади. Перед будівлею президента було організовано протест з вимогою відставки Радєва. ^[ 89 ] Водночас Сполучені Штати запровадили санкції проти активістів БСП, які обіймали ключові посади в секторі ядерної енергетики, а також проти лідера русофільської партії країни Миколи Малінова за серйозну проросійську корупцію згідно з Законом Магнітського . ^[ 90 ] З цього приводу посол Болгарії в Сполучених Штатах Георгій Панайотов , який також є колишнім міністром оборони, заявив, що коли країна-союзниця співпрацює з Росією в ядерній енергетиці, «для Сполучених Штатів вмикається червоне світло». ^[ 91 ] 

Наприкінці березня на засіданні Європейської Ради президент Румен Радев офіційно не прийняв угоду, досягнуту в Раді, щодо термінового постачання боєприпасів Україні, хоча й підписав її. Він заявив, що Болгарія не постачатиме боєприпаси, а угода не має обов’язкової сили. Щодо ордера на арешт президента Росії Володимира Путіна, який розшукується як воєнний злочинець, виданого Міжнародним кримінальним судом , він зайняв нечітку позицію, також промовчавши про російське майно в Болгарії, яке після конфіскації та продажу може допомогти відшкодувати шкоду в Україні. Це призвело до нового протесту перед президентською будівлею з вимогою його відставки. ^[ 92 ]

Конфлікт з урядом Миколи Денкова

Навіть коли дослідницький мандат на формування уряду було передано групі «Ми продовжуємо зміни – Демократична Болгарія», Румен Радев різко розкритикував коаліцію, і ця конфронтаційна політика продовжилася після формування уряду в червні 2023 року. У серпні Радев розкритикував у Конституційному суді правову зміну, яка передбачає розірвання 35-річної концесійної угоди держави з «Лукойлом», яка регулює використання російською компанією нафтового порту «Росенець». Зміна передбачає повернення порту під контроль болгарської держави. У жовтні президент Радев знову направив до Конституційного суду питання про стягнення зборів за транспортування російського природного газу через Болгарію через « Балканський потік» . На тлі пропозиції, поданої до Національних зборів, про дострокове припинення звільнення Болгарії від європейського нафтового ембарго щодо Росії, президент зайняв негативну позицію та висловився на підтримку продовження імпорту російської нафти в країну. У зв’язку з цим міністр фінансів Ассен Васілєв різко розкритикував главу держави. За його словами, своїми діями Румен Радев практично захищає російські інтереси в Болгарії. ^[ 93 ] За словами прем’єр-міністра Денкова, своїми діями Радев не захищає болгарські інтереси. ^[ 94 ] Після початку демонтажу пам’ятника Радянській Армії в Софії в грудні 2023 року Радев заявив, що демонтаж пам’ятника, побудованого комуністичним режимом з пропагандистською метою, є «агресивним нападом на державність, історію та пам’ять». ^[ 95 ] У січні 2024 року Радев розкритикував у Конституційному суді деякі нещодавно прийняті конституційні поправки, які передбачають певні обмеження президентських повноважень. Такими є свобода президента обирати виконуючого обов’язки прем’єр-міністра, а також можливість парламенту продовжувати роботу під керівництвом виконуючого обов’язки уряду, призначеного президентом.

Дії під час тимчасового уряду Димитра Главчева

У квітні 2024 року, після чергової політичної кризи в країні, президент призначив Димитра Главчева виконуючим обов’язки прем’єр-міністра . Наприкінці травня того ж року Софія приймала Парламентську асамблею держав-членів НАТО, яка є одним з найважливіших міжнародних заходів, запланованих до проведення в Болгарії протягом року. Президент Радев, який є Верховним Головнокомандувачем, не з’явився на зустрічі, яка тривала три дні. Глава держави здійснив візит до Угорщини та Швейцарії, скориставшись нагодою, щоб розкритикувати альянс звідти за його позицію щодо підтримки України у війні з Росією. ^[ 96 ] З цього приводу міністр оборони Атанас Запрянов заявив, що критика президента є безпідставною. Президент Радев також не прийняв пропозицію Ради міністрів очолити болгарську делегацію, беручи участь у зустрічі глав держав та урядів НАТО у Вашингтоні в липні, через зобов’язання, які Болгарія мала взяти на себе щодо війни в Україні.

Після президентства

 ^{Цей розділ порожній або є заглушкою . Ви можете допомогти Вікіпедії, розширивши його .}

19 січня 2026 року він оголосив, що наступного дня подасть у відставку перед Конституційним Судом. ^[ 97 ] Відставку було прийнято 23 січня, коли Іліана Йотова обійняла посаду президента.

У березні 2026 року він сформував коаліцію «Прогресивна Болгарія» , яка визначається як лівоцентристська.

На парламентських виборах 19 квітня 2026 року політична партія PB перемогла на виборах до Національних зборів LII .

Йому вдалося сформувати уряд, який розпочав роботу 8 травня 2026 року. Таким чином, після президентства Радев також став прем’єр-міністром Республіки Болгарія.

Критика та суперечки

Спільне патрулювання літаків Болгарії та союзників НАТО

У серпні 2016 року командувач Повітряних сил генерал Радев заявив, що ситуація, коли країна користується захистом свого повітряного простору союзниками по НАТО, є більш принизливою, ніж положення Нейїнського договору . ^[ 98 ] Він пояснив, що наразі країна не має жодного діючого МіГ-29, який може літати. Пізніше Радев уточнив, що він проти того, щоб ця повітряна охорона літаків союзників була платною послугою, і що серед наших союзників створилося враження, що Болгарія не має волі розвивати власні оборонні можливості. ^[ 99 ] Після цієї заяви він пішов у відставку з посади командувача Повітряних сил і був висунутий кандидатом у президенти від БСП.

Висунення кандидатури Радева

У червні 2016 року в Москві відбувся з’їзд правлячої путінської партії «Єдина Росія» , на якому також була присутня голова Болгарської соціалістичної партії Корнелія Нінова . Трохи пізніше Інститут стратегічних досліджень, очолюваний генералом зовнішньої розвідки Росії Леонідом Решетніковим , замовив соціологічне опитування. Воно було спрямоване на майбутні президентські вибори в Болгарії та шукало відповідного кандидата від Болгарської соціалістичної партії. Опитування було організовано в липні Миколою Маліновим , якого пізніше звинуватили у шпигунстві на користь Росії та санкціонували за Законом Магнітського . ^[ 101 ] Після того, як генерал Радєв переміг на виборах у листопаді, Решетніков оголосив, що раніше обговорював свою кандидатуру з Ніновою. Після суперечок та взаємних звинувачень у брехні вони все ж таки зійшлися на думці, що між ними відбулася зустріч, і що згадувалося ім’я Румена Радєва. Згодом Решетніков висловив сподівання, що новий президент Болгарії спробує змінити політичну орієнтацію країни, зблизивши її з Росією. ^[ 102 ] Пізніше Решетнікову було заборонено відвідувати Болгарію протягом 10 років у зв’язку зі шпигунським скандалом, пов’язаним з русофільством. ^[ 103 ] Сам Радєв, перед вступом на посаду, зустрівся в Софії з представниками інституту, очолюваного Решетніковим. У вересні 2016 року кандидат у президенти Радєв відвідав традиційні збори русофільців біля греблі Копринка , де виступив з промовою, в якій вихваляв багатовікову дружбу між російським та болгарським народами . У спеціальному звіті Державного департаменту за 2022 рік Сполучені Штати пов’язали події, пов’язані з обранням Радєва президентом у 2016 році, та підтримку, яку він отримав від Болгарської соціалістичної партії, з активним втручанням російських служб дезінформації та пропаганди в Болгарію. ^[ 104 ]

Радєв та російська агресія в Україні

Як під час першого, так і другого термінів президента Радєва деякими своїми заявами він давав привід для критики, спрямованої на прокремлівську зовнішню політику, яку він проводив, відрізняючи нашу країну від позицій інших членів НАТО та ЄС. ^[ 105 ] Наприклад, ще до вступу на посаду на початку 2017 року президент Радєв оголосив економічні та політичні санкції, запроваджені ЄС, США, Канадою, Японією, Австралією та іншими країнами проти Росії через анексію Криму, зайвими, заявивши, що Крим де-факто є російським, що спричинило дипломатичний скандал. Такий самий скандал повторився під час передвиборчих дебатів на його другий термін наприкінці 2021 року. За цих обставин, після вступу на посаду, у січні 2022 року Росія ультимативно зажадала виведення військ НАТО з Болгарії та інших частин Східної Європи, а в лютому напала на Україну.

Після нападу Росії на Україну ця тенденція у Радєва посилилася, оскільки він зайняв невпевнену та нечітку позицію, особливо коли Росія погрожувала НАТО ядерним нападом. Президент заявив, що очевидно, що Росія виграє війну, хоча, на його думку, їй буде важко здобути мир після цього. Ця нечітка позиція була інтерпретована деякими євроатлантичними колами в Болгарії як бажання представити її як нейтральну державу. ^[ 106 ] Президент наполягав на тому, щоб Болгарія не надавала військової допомоги Україні, хоча такої допомоги просила атакована держава, і що США, НАТО та ЄС лобіюють таку допомогу. Приводом для цього було те, що країна не повинна ставати безпосереднім учасником конфлікту, але попри все Болгарія була включена до спеціального списку ворожих держав Росії. Водночас міністр оборони Стефан Янев , який був близький до президента , ^[ 107 ] був звільнений з посади після серйозного русофільського скандалу. ^[ 107 ] Такий погляд на невтручання у війну активно підтримувався у громадському та політичному житті країни особою, яка просувала кандидатуру Радєва на посаду президента, Корнелією Ніновою . ^[ 108 ] Така політика видається ще більш нелогічною на тлі того факту, що традиційно нейтральні країни, такі як Швеція та Фінляндія, відмовляються від цього статусу та подають заявку на екстрене вступ до НАТО після російської агресії.

Під час свого візиту в липні 2023 року, на запрошення уряду Миколи Денкова , президента Володимира Зеленського також прийняв Румен Радєв. На зустрічі Радєв виступив проти військової допомоги Україні, раніше обіцяної прем’єр-міністром. З цієї нагоди український президент виголосив надзвичайно емоційну та критичну промову в особі глави болгарської держави. В результаті збентежений болгарський президент був змушений попросити телевізійні знімальні групи залишити президентську залу, і їхня зустріч продовжилася за зачиненими дверима. ^[ 109 ] Через тиждень Радєв заявив, що Україна була країною, яка наполягала на веденні цієї війни, але Європа розплачується за неї. З цього приводу прем’єр-міністр Денков нагадав, що насправді війну розпочало коло навколо Путіна, і він її продовжує. ^[ 110 ] У зв’язку з цим позиція українського посольства зазначає, що тези Радєва аналогічні основним положенням російської пропаганди та гібридної війни. ^[ 111 ] У грудні 2023 року президент Румен Радев наклав вето на Закон про ратифікацію Угоди, за якою Болгарія безкоштовно надала Україні близько 100 бронетранспортерів зі складів Міністерства внутрішніх справ. У мотивах вето зазначалося, що представники народу не були достатньо знайомі з конкретними параметрами подарованих БТР, що унеможливлювало об’єктивну оцінку їхньої відсутності потреби в них. ^[ 112 ] У лютому 2024 року президент Франції Макрон запросив своїх колег з 20 європейських країн на робочу зустріч через різку ескалацію російської агресії. На зустрічі Макрон не виключив можливості того, що у разі подальшого постійного погіршення подій на фронті Захід може ввести війська в Україну. З цього приводу Радев попередив, що ідея прямого втручання НАТО може призвести до ядерного конфлікту. ^[ 113 ]

Підозри щодо залежності від Кремля

За словами генерала Аню Ангелова  , колишнього міністра оборони, коли Радєв ще був кадровим військовим офіцером, він особисто критикував його за русофільські погляди, несумісні з поглядами генерала НАТО. ^[ 114 ] У 2016 році російський лобіст генерал Решетніков дав інтерв’ю, в якому стверджував, що Румен Радєв, будучи президентом, може відіграти вирішальну роль у тому, щоб Болгарія пішла своїм власним шляхом, вийшовши з НАТО та Європейського Союзу та зблизившись з Москвою. ^[ 115 ] У 2018 році  американський експерт зі шпигунства в ЗМІ та колишній морський офіцер Малкольм Ненс у своїй книзі «Змова з метою знищення демократії» визнав, що президент Радев був частиною спеціального плану Путіна щодо нав’язування свого панування та впровадження своєї моделі управління у Східній Європі. ^[ 116 ] В інтерв’ю 2021 року Гленн Грант, колишній британський офіцер і консультант з питань реформ у болгарській та українській арміях, стверджував, що генерал Румен Радєв має авторитарні амбіції, не підтримує структури НАТО та на практиці орієнтується на Росію. ^[ 117 ] За словами Крістофера Нерінга, німецького спеціаліста з історії комуністичних спецслужб, після нападу Росії на Україну політичний розвиток Радєва перевернувся з ніг на голову. За його словами, політична кар’єра президента розпочалася як людина Москви , але, незважаючи на деякі подальші повороти, після початку війни він повернувся на свою початкову позицію. ^[ 118 ] Колишній прем’єр-міністр Болгарії Іван Костов порівняв поведінку президента щодо російської агресії в Україні з поведінкою російського агента, який пропагує ідеї Кремля про війну. ^[ 119 ] Костов стверджує, що Радєва на цю посаду просунула російська п’ята колона в країні. ^[ 120 ] Зі свого боку, колишній президент Плевнелієв вважає, що Радєв є проектом « глибинної держави» , якою в Болгарії керують колишні агенти комуністичних служб, що покладаються на свої зв’язки з Москвою. ^[ 121 ] Президентство заперечує ці звинувачення.

Політичний проект «3 березня»

Після нападу Росії на Україну та подальшого оголошення Болгарії ворожою державою деякі партії порушили питання про збереження 3 березня офіційним святом , але про перетворення 24 травня на національне свято , як суто болгарське свято, яке не розділяє суспільство. Ця пропозиція зіткнулася з демагогією та популізмом, які переросли в запеклу суперечку, підживлену традиційним глибоким розколом між русофілами та русофобами в Болгарії . ^{[ 122 ] [ 123 ]} У зв’язку з цим, з нагоди святкування Шипки у серпні 2023 року, Румен Радев оголосив 3 березня червоною лінією, яку народний рух не дозволить стерти. Він люто розкритикував уряд та партії, що підтримують цю ідею, звинувативши їх у стражданнях від «владної булімії» та загрозі демократії. ^[ 124 ] В результаті, у вересні того ж року ліві активісти заснували рух «Третій березень», який, на думку деяких аналітиків, не пізніше закінчення другого президентського терміну Радєва перетвориться на ліву русофільську політичну партію. ​​За роки свого президентства Радєв поступово потрапив у глибокий конфлікт з Корнелією Ніновою, і низка соціалістів, виключених з БСП, почали тяжіти до нього. Водночас назва «Третій березень» була зарезервована на 10 років у Патентному відомстві як торгова марка близькою соратницею Радєва Веселою Лечевою , яка була серед засновників руху. ^[ 125 ] Це парадоксально, оскільки те саме відомство вже відмовилося зарезервувати назву національного свята для іншого заявника. Згідно з конституцією, президент не має права створювати партію, а його близькі соратники заперечують, що він стоїть за ідеєю нової партії. ^[ 126 ] За словами культурного експерта Бояна Папазова, промова президента на горі Шипка показує, що він спирається на невігластво людей, а його промови зіткані з політичних кліше. ^[ 127 ]

Ініціатива щодо проведення референдуму щодо вступу Болгарії до єврозони

9 травня 2025 року президент Радев відсвяткував День Перемоги в радянському стилі в Софії в оточенні людей з російськими прапорами. Водночас у Європі цю подію святкували на день раніше , а в цей день святкували День Європи . Того вечора президент виступив із зверненням, у якому несподівано ініціював пропозицію до Національних зборів з проханням скликати референдум щодо вступу Болгарії до єврозони . Це сталося менш ніж за місяць до спеціального звіту ЄЦБ щодо готовності Болгарії до прийняття євро , запланованого на початок червня, починаючи з початку 2026 року. ^[ 128 ] Радев раніше неодноразово публічно заявляв, що такий референдум буде незаконним. В результаті, юридичний радник президента Крум Зарков подав у відставку, не погоджуючись. Пропозиція президента розглядається деякими спостерігачами як популістський крок, спрямований на дестабілізацію країни та консолідацію проросійських та євроскептичних сил під його керівництвом. У зв’язку з цим партія «Відродження» зазначила, що їхні дипломатичні зусилля дали результати, і президент, який довго виступав проти ідеї референдуму, нарешті вжив заходів після отримання вказівок з-за кордону . ^[ 129 ] Сам запит на проведення такого референдуму був визнаний неконституційним низкою експертів-правників, а також був відхилений Головою Національних зборів Наталією Кисельовою як неприйнятний. ^[ 130 ]

Водночас президент Радев представляє свою ідею як доказ своєї демократичної природи та поваги до волі народу. Він вказує, що прийняття євро призведе до значного зростання цін у країні, тоді як уряд бездіяльний у цьому питанні та відсутня пояснювальна кампанія щодо єврозони. За даними різних експертів, очікуване зростання цін після вступу до єврозони становитиме від 0,1 до 0,3%. За словами колишнього керівника Агентства національної безпеки Цветліна Йовчева , в країні триває організована кампанія проти євро, що є частиною гібридної війни Москви проти ЄС у Болгарії. ^[ 131 ] Згодом Румен Радев передав питання про відхилення Кисельовою його пропозиції до Конституційного Суду. Він знову почав натякати на свою майбутню партію та відкрито заохочував протести русофільських партій проти прийняття євро. Тим часом Конституційний Суд відхилив як неприйнятне клопотання президента про визнання недійсним розпорядження спікера Національних зборів Наталії Кисельової, яким було відхилено його пропозицію про проведення референдуму. ^[ 132 ] Після публікації позитивних звітів щодо вступу країни до єврозони та розпочатої роз’яснювальної кампанії Радев звинуватив уряд у проведенні соціологічної пропаганди та реклами євро. ^[ 133 ]

Членство в масонській ложі «Сонце» – Orient 24

13 жовтня 2021 року болгарський веб-сайт afera.bg опублікував статтю, в якій стверджувалося, що Румен Радев є членом таємної масонської організації. Додається список членів масонської ложі «Сонце» – Orient 24, яка знаходиться в Пловдіві, за 2008 рік. Румен Радев фігурує під № 62 у списку масонської ложі «Сонце». Станом на 2008 рік Радев був позначений як «учень», що означає, що його прийняли до ложі, заснованої бізнесменом з Болгарської соціалістичної партії Георгієм Герговим , у тому ж 2008 році або в попередньому році – 2007. Румен Радев пов’язаний з Герговим, Миколою Копрінковим та Пламеном Узуновим , а саме по масонських лініях. Колишні головні прокурори Республіки Болгарія – Сотір Цацаров та Іван Гешев – також є членами цієї ж ложі . ^[ 134 ] За словами деяких спостерігачів, Румен Радев використовує масонську термінологію у своїх публічних виступах. ^[ 135 ] У зв’язку з цим на початку 2026 року колишній керівник апарату президента Радева Калоян Методієв закликав його заявити, що він не є масоном, перш ніж оголошувати свій політичний проект. ^[ 136 ]

Заклики до зміни політики щодо конфлікту в Україні

Після обрання Радєва прем’єр-міністром Болгарії аналітики та західні ЗМІ задаються питанням, чи не стане він “троянським конем для Росії”, що випливає з його позицій щодо зовнішньої політики та геополітичної орієнтації Болгарії. Сам Радєв почав звертатися до керівництва ЄС з проханням розпочати переговори з Росією. Водночас він також зайняв позицію щодо припинення допомоги Болгарії Україні та закликав Європу подумати про те, як вона гарантуватиме свої енергетичні ресурси без російських. На тлі систематичних російських ядерних загроз Радев вважає, що Європа знаходиться на межі непередбачуваної ескалації. Ці його тези були спростовані канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем під час зустрічі з Радєвим у травні 2026 року. Мерц наголосив, що Росія повинна спочатку припинити вогонь, щоб розпочати переговори з ЄС. Зустріч Радєва з президентом Франції Макроном, що відбулася після зустрічі з Мерцем, завершилася без конкретних домовленостей та спільних рішень, а у провідних французьких ЗМІ не було жодних повідомлень про візит прем’єр-міністра Болгарії.

Громадська довіра

Перший термін президента Радєва демонстрував стабільно високий рівень довіри близько 60% та вдвічі нижчий рівень недовіри близько 30%. ^[ 137 ] Румен Радєв розпочав свій другий термін на початку 2022 року з традиційно високим рівнем довіри понад 58% та низьким рівнем недовіри близько 32%. ^[ 138 ] Згодом геополітичні потрясіння негативно вплинули на його рейтинг, і він почав коливатися. Так, наприкінці 2022 року недовіра до нього вперше перевищила довіру, їхні значення становили 41% та 40% відповідно. ^[ 139 ] В середині 2023 року підтримка Радєва була дуже коливальною: 33% респондентів ставилися до нього позитивно, але близько 32% висловлювали негативне ставлення. ^[ 140 ] На початку 2024 року довіра до президента знову зросла приблизно до 40%, але разом з цим зросла й недовіра до нього, досягнувши 38%. ^[ 141 ]

Військові звання

• Лейтенант (1987)
• Старший лейтенант (1990)
• Капітан (1994)
• Майор (1997)
• Підполковник (2000)
• Полковник (2003)
• Бригадний генерал (26 квітня 2007 р.)
• Генерал-майор (30 червня 2014 р.)

Посади, що обіймаються

• Молодший пілот 15-го ^{винищувального} авіаційного полку – Равнець (1987 – 1988)
• Заступник командира підрозділу 15-го ^{винищувального} авіаційного полку – Равнець (1989 – 1990)
• Командир підрозділу ¹⁵ -го винищувального авіаційного полку – Равнець (1990 – 1994)
• Командир ескадрильї МіГ-29 на ⁵ -й винищувальній авіабазі – Равнець (1996 – 1998)
• Заступник командира з льотної підготовки 5 ^-ї винищувальної авіабази – Равнець (1998 – 1999)
• Заступник командира з льотної підготовки 3 ^-ї винищувальної авіабази – Граф Ігнатьєво (1999 – 2000)
• Дослідження протиповітряної оборони Республіки Болгарія – НАТО, Брюссель (2000)
• Начальник штабу ^3-ї винищувальної авіабази – Граф Ігнатьєво (2000 – 2002)
• Начальник штабу ^3-ї винищувальної авіабази – Граф Ігнатьєво (2003 – 2005)
• Командир ^3-ї винищувальної авіабази – Граф Ігнатьєво (2005 – 1 липня 2009)
• Заступник начальника штабу з підготовки Повітряних сил Республіки Болгарія (1 липня 2009 р. – 30 червня 2014 р.)
• Командувач Повітряних сил Республіки Болгарія (30 червня 2014 р. – 10 серпня 2016 р.)

Нагороди

• Нагрудний знак «За вірну службу під прапорами» III ступеня
• Почесний знак Міністерства оборони «Святий Георгій» II ступеня ^{[ 2 ] [ 3 ]}
• «Великий хрест Ордена Спасителя», Греція ^[ 142 ] (2017)
• «Орден Заслуг», Мальта (2018)
• «Почесний ключ Порту» від президента Португалії (2019)

Сім’я

Радев розлучився зі своєю першою дружиною Гінкою Кесяковою у 2014 році , з якою у нього було двоє дітей – Даріна (2001) та Георгій (2003).

З 2016 року  він одружений вдруге з Десіславою Генчевою , з якою у нього є пасинок від попереднього шлюбу з Георгієм Свіленським – Страхіл. ^{[ 2 ] [ 143 ]}

Джерела