Болгарія та Україна прагнуть поглибити співпрацю в галузі оборони, переговори зосереджені на потенційному спільному виробництві безпілотних літальних систем та розвитку можливостей боротьби з дронами, включаючи виявлення, відстеження та перехоплення.

Очікується, що співпраця відбуватиметься на урядовому рівні та через партнерство між оборонними компаніями обох країн.

Частиною переговорів є вивчення можливості запуску спільних ініціатив у рамках Brave1, платформи, що підтримується урядом України, яка об’єднує військових з розробниками приватного сектору для прискорення розвитку оборонних технологій.

Інші варіанти можуть включати спільне тестування та адаптацію нових систем безпосередньо в операційному середовищі України.

«Україна сьогодні має унікальний досвід у розробці системи, здатної перехоплювати велику кількість ворожих безпілотників, і готова поділитися цим досвідом через взаємовигідне партнерство», – заявив український уряд.

Поряд із безпілотними технологіями, обидві сторони домовилися посилити співпрацю у виробництві боєприпасів.

Основна увага приділяється збільшенню промислового виробництва та стабілізації ланцюгів постачання ключових боєприпасів, оскільки тривалі бойові операції продовжують призводити до високих темпів їх споживання.

Фінансування, рамки закупівель

Поряд з промисловою кооперацією, обговорення також стосувалися існуючих механізмів фінансування та закупівель, які могли б підтримувати спільні ініціативи.

Список пріоритетних потреб України НАТО було виділено як ключовий канал постачання пріоритетного військового обладнання .

Цей механізм використовується для координації закупівель критично важливих систем, що постачаються зі США, включаючи засоби протиповітряної оборони та компоненти, призначені для протидії повітряним загрозам.

Подальша співпраця також може бути пов’язана з рамковою програмою ЄС SAFE .

Інструмент з бюджетом у 150 мільярдів євро (172 мільярди доларів) призначений для фінансування масштабних оборонних закупівель з акцентом на спільні придбання в європейській оборонній промисловості для покращення оперативної сумісності.

Ця структура також дозволяє участь країн-партнерів за межами ЄС, включаючи Україну, членів Європейської асоціації вільної торгівлі та Європейської економічної зони, а також країн-кандидатів та держав, що беруть участь у партнерствах ЄС у сфері безпеки.