На думку експертів науково-дослідної асоціації Добруджа орг та DSS BI Consult plus, ключове рішення тут — перейти від переважного виробництва сільськогосподарської сировини до створення в Україні повних ланцюгів доданої вартості: від землі та біологічної сировини до готової продукції, технологій, брендів і послуг.
Це не означає відмову від зернового експорту. Йдеться про те, щоб українські виробники отримували більшу частку економічного результату від кінцевого продукту, а не лише від вирощування врожаю.
За даними UkraineInvest, у 2024 році агропродовольчий експорт України становив близько $24,6 млрд. Зернові культури забезпечували 38,2% його вартості, олійні культури — 13,7%, а жири й олії — 23,3%. Це демонструє водночас силу українського агросектору та можливість розширення переробки й виробництва продуктів із вищою доданою вартістю.
1. Економічна логіка трансформації
Первинне сільське господарство
Земля → вирощування → збирання врожаю → сировина
Недолік цієї схеми продажу – залежність від світових цін, урожайності, вартості ресурсів і логістики.
Інтеграція ланцюга доданої вартості
Переробка + кооперація + технології + енергетика + маркетинг.
Вищий потенціал доходу
Готові продукти · власні торговельні марки · експортні канали · повторюваний дохід
Концептуальна модель. Збільшення доданої вартості не гарантує прибутку: потрібно враховувати інвестиції, собівартість переробки, збут і ризики.
Важливо розрізняти три показники:
- Виручка — скільки отримано від продажу продукції.
- Додана вартість — вартість виробленого продукту мінус вартість спожитих проміжних товарів і послуг.
- Прибутковість — економічний результат після врахування витрат, капіталу та ризиків.
Завдання держави й бізнесу — не просто збільшити виручку або експортну ціну тонни, а підвищити стійкий прибуток виробника та частку створеної вартості, яка залишається в Україні.
2. П’ять механізмів подолання проблеми
1. Поглиблення переробки
Перетворювати зерно на борошно, крохмаль, білкові інгредієнти й готові харчові продукти; олійні культури — на олії, шроти та спеціалізовані інгредієнти.
Ефект: додаткова вартість і нові виробничі робочі місця в Україні.
2. Кооперація малих і середніх виробників
Спільні сховища, сортування, холодильні потужності, переробні лінії, лабораторії та експортні контракти.
Ефект: розподіл постійних витрат і посилення переговорної позиції фермерів. Моделі аграрної агрегації вже підтримувалися програмами ЄС і FAO.
3. Зростання продуктивності на гектар
Точне землеробство, аналіз ґрунтів, диференційоване внесення добрив, моніторинг посівів, прогнозування врожайності та оптимізація техніки.
Ефект: зниження витрат на одиницю продукції без обов’язкового збільшення площі.
4. Економіка побічних продуктів
Використання соломи, жому, лушпиння, відходів харчової переробки для виробництва кормів, біогазу, біометану, тепла й органічних добрив — там, де це економічно та екологічно виправдано.
Ефект: додаткові джерела доходу та зменшення залежності від зовнішніх енергоресурсів.
5. Власні бренди та прямий доступ до ринку
Розвиток українських торговельних марок, контрактного виробництва, сертифікації, електронної торгівлі та довгострокових контрактів із переробниками й роздрібними мережами.
Ефект: можливість отримувати частину доходу від маркетингу, якості та збуту, а не тільки від вирощування.
3. Що має змінитися на рівні держави
Державна політика повинна стимулювати не просто виробництво більшої кількості сировини, а економічно обґрунтоване створення доданої вартості всередині країни.
| Інструмент | Принцип реалізації |
|---|---|
| Доступне фінансування | Кредити, гарантії та гранти для обладнання, переробки й кооперації |
| Інвестиційна інфраструктура | Електроенергія, вода, логістика, сховища, промислові майданчики |
| Доступ до ринків | Сертифікація, відповідність стандартам ЄС, експортне просування |
| Захист конкуренції | Прозорий доступ до закупівель, інфраструктури й каналів збуту |
| Страхування ризиків | Доступні механізми страхування воєнних, виробничих і кліматичних ризиків |
Поточні можливості державної та міжнародної підтримки варто перевіряти окремо для кожного проєкту. Наприклад, програма підтримки значних інвестицій передбачає визначені законом вимоги, зокрема поріг інвестицій від €12 млн; вона не є універсальним інструментом для малого фермерського господарства.
4. Як застосувати Business Analytics (DSS BI) для вибору найприбутковіших напрямів
Доцільно створити систему підтримки рішень DSS BI AgroValue, яка порівнюватиме не лише врожайність культур, а повну економіку різних варіантів використання сільськогосподарської сировини.
На зображенні складових системи підтримки рішень DSS BI Agrovalue показані:
Дані: ціни, собівартість, врожайність, логістика, енергія, попит, капітальні витрати
Аналітична модель BI: порівняння ланцюгів вартості, сценарний аналіз, прогноз ризиків, оцінка інвестицій
DSS BI — підтримка рішень на основі засобів hi-tech аналітики DSS BI: Що вирощувати? Що переробляти? Де розміщувати виробництво? З ким об’єднуватися? Кому продавати?
Основні KPI такої системи:
- прибуток на гектар і на одну гривню інвестованого капіталу;
- додана вартість на тонну сировини;
- частка кінцевої ціни, що залишається виробнику;
- витрати на енергію, логістику та переробку;
- строк окупності інвестицій;
- частка продукції з глибокою переробкою в експорті;
- стійкість прибутку за несприятливих цінових і воєнних сценаріїв.
Підсумкова теза
Україні життєво необхідно перейти від моделі «максимізація виробництва сільськогосподарської сировини» до моделі «максимізація стійкої доданої вартості на основі аграрних ресурсів».
Це потребує поєднання первинного виробництва, переробки, енергетики, науки, цифрових технологій, кооперації та доступу до кінцевих споживачів. При цьому первинне сільське господарство залишається фундаментом, а не проблемою, яку необхідно усунути.
Важливим кроком може бути підготовка концепції DSS BI AgroValue від науково-дослідної асоціації Dobrudja.eu — з економічною моделлю, сценаріями для різних груп агропродукції та системою KPI, Dashboards.
На жаль, після перегляду рекламованої передачі “Міністр агрополітики про експорт, добриво та вступ до ЄС” складається враження, що головною ціллю українських аграріїв (які мають від 100 гектарів до кількох тисяч) є отримання кредитів. Очевидно, що це шлях до не обґрунтованого підвищення цін на агро продукцію і захоплення аграріїв власниками банків. Це продовжується багато років і не принесло українцям заслуженого добробуту, привело в Україну російську війну після отримання китайського кредиту перед 2014 роком, який неможливо повернути.
Джерела:
The European Union and FAO provide grants to support aggregation models in berry and vegetable production
Залишити відповідь